Всесвітня історія . Історія України 6 клас ( інтегрований курс )

№ з/п	Тема уроку	К - ть годин		Дата
Вступ. КОЛИ І ЯК РОЗПОЧАЛАСЯ ІСТОРІЯ ЛЮДСТВА( 3год)
	Предмет і завдання історії. Як працювати з підручником інтегрованого курсу історії. Джерела.  Вчені .	1
2.	Теорії походження людини. Антропологічна періодизація людства	1
	Періодизації історії людства  археологічна, історична	1
4.	Практична робота: Лічба часу в історії стародавнього світу	1
Розділ 1. ПЕРВІСНІ СПІЛЬНОТИ. АРХЕОЛОГІЧНІ КУЛЬТУРИ 7 год
	Природні умови та спосіб життя первісних людей	1
	Практична робота. Опис життя первісних людей (мисливців та рибалок, землеробів і скотарів ) на основі археологічних речових джерел.	1
	Суспільна організація	1
	Світорозуміння і мораль первісних людей.	1
	Як працюють археологи. Основні стоянки і пам’ятки первісних людей на території України.  Практична робота: позначити на контурній карті стоянки первісних людей на теренах України	1
	Трипільська археологічна культура. Практична робота: позначити на контурній карті межі поширення  і протоміста трипільської культури	1
	Тематичний контроль
		1
Розділ 2. СТАРОДАВНІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ АЗІЇ ТА АФРИКИ  13 год.
12.	Що в історії називають цивілізацією. Цивілізація долини Нілу. Природно-географічні умови розвитку давньоєгипетської цивілізації. Повсякденне  і господарське життя. Практична робота: позначення на контурній карті	1
	Організація суспільства і влади в Давньому Єгипті.	1
	Міфологія  та релігія Давнього Єгипту.	1
	Писемність і мистецтво. Будівництво пірамід.	1
16.	Практична робота: повідомлення про повсякденне життя представників різних верств у стародавньому суспільстві Єгипту	1
	Цивілізації Дворіччя. Природно-географічні умови розвитку Шумеру та Вавилону. Повсякдення і господарське життя. Практична робота: позначення на контурній карті	1
	Організація суспільства і влади у містах-державах і царствах Дворіччя.	1
	Закони Хаммурапі. Практична робота: оцінити (на основі витягів із законів Хаммурапі) правове становище населення в Вавилоні	1
	Міфологія, писемність і мистецтва. Епос про Гільгамеша.	1
	Фінікія. Природно-географічні умови розвитку. Повсякдення й господарське життя. Фінікійська колонізація. Карфаген. Алфавіт Практична робота: позначення на контурній карті.	1
	Ізраїльсько-Юдейське царство: організація влади й суспільства. Єрусалим. Біблія як історичне джерело. Практична робота: позначення на контурній карті	1
	Практична робота: зіставлення умов розвитку й характерні ознаки суспільств і держав Давнього Єгипту, з одного боку, і Передньої та Центральної Азії, з іншого	1
	Тематичний контроль	1
Розділ 3. АНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ 36 год.
	Періодизація історії давніх Греції та Риму. Природно-географічні умови Балканського півострова. Практична робота: позначення на контурній карті	1
	Археологічне відкриття Мінойської й Ахейської палацових цивілізацій.	1
	Давньогрецьке суспільство. Афіни. Сім’я, освіта, виховання.	1
	Давньогрецьке суспільство. Спарта. Сім’я, освіта, виховання.	1
	Грецька релігія та міфологія. Античні олімпійські ігри	1
	Господарювання і повсякденне життя в Давній Греції	1
	Практична робота: зіставлення суспільного устрою Афін і Спарти, повсякденне життя населення цих міст. Сім’я, освіта, виховання афінян і спартанців.	1
32.	Греко-перські війни.	1
	Утвердження деморатії в Афінах за Перикла.	1
	Наука. Мистецтво Давньої Греції	1
	Узагальнення	1
	Підкорення Греції Філіпом II.	1
	Александр Македонський.	1
	Елліністичні держави. Практична робота: позначення на контурній карті елліністичних держав.	1
39.	Культура елліністичної доби.	1
	Велика грецька колонізація.	1
	Заснування античних грецьких поселень на території України (у Північному Причорномор’ї). Практична робота: позначення на контурній карті античних міст  на території України.	1
	Практична робота: характеристика способу життя мешканців античних полісів Північного Причорномор’я (за доступними текстовими джерелами)	1
	Взаємини греків і місцевого населення. Кіммерійці, скіфи, сармати, готи, гуни.	1
	Практичне заняття. Практична робота: характеристика способу життя скіфських племен (за книгою «Мельпомена» з Геродотової «Історії в дев’яти книгах»)	1
	Тематичний контроль	1
	Природно-географічні умови Апеннінського півострова. Виникнення міста Рима. Практична робота: позначення на контурній карті Апеннінського півострова. М. Рима.	1
	Римська республіка в V–І ст. до н.е.:соціальний устрій та організація влади. Практична робота: порівняти правове становище різних груп громадян, а також громадян і негромадян у Стародавньому Римі	1
	Військова експансія Риму	1
	Диктатура Цезаря.	1
	Римська імперія. Октавіан Август	1
	Практична робота: формулювання життєвої позиції  історичного персонажа на основі висловів з його творів.	1
	Пантеон римських богів. Сім’я ,  виховання. Римське право.	1
	Мистецтво Давнього Риму. Творча робота: мандрівка з оглядом пам’яток культури Давнього Риму
	Узагальнення.	1
	Кризові явища в Римській імперії.	1
	Виникнення і поширення християнства. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.	1
	Розпад Римської імперії. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії.	1
	Походження (витоки) слов’янських народів. Природно-географічні умови історичної прабатьківщини слов’ян. Суспільне та господарське життя і духовний світ. Практична робота: позначити на контурній карті прабатьківщину слов’ян і напрямки їх розселення.	1
	Передумови розселення слов’ян. Розвиток слов’янських племен у процесі розселення. Анти і склавини на теренах України	1
	Тематичний контроль	1
Розділ 4. ВИТОКИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТА ІНШИХ СУЧАСНИХ Цивілізацій 6 год.
	Причини зникнення стародавніх цивілізацій. Сучасні цивілізації на мапі світу. Головні ознаки європейської цивілізації та її історичне підґрунтя	1
	Практична робота: добрати інформацію про правила і переконання, а також елементи побутової культури запозичені українцями в давніх греків і римлян.	1
	Китайська цивілізація	1
	Індійська цивілізація	1
	Ісламська цивілізація	1
	Цивілізаційні взаємодії Практична робота: зіставлення господарства, суспільного життя й культури населення давніх Греції та Риму, з одного боку, й Індії та Китаю, з іншого.	1
	Тематичний контроль	1
	Узагальнення до курсу	1
69.	Підсумковий урок	1

Інтер"єр української хати

Тема :  Екскурсія в шкільну кімнату - музей «Світлиця» Інтер'єр української хати 

Мета : провести екскурсію в кімнату – світлицю, ознайомити учнів з елементами інтер’єру традиційної української хати, традиціями , що з ними пов’язані, пригадати традиції українців.

 Екскурсію проводять дівчата – старшокласниці, вдягнуті в вишиті сорочки, спідниці, фартушки, на головах – віночки чи хустки «під молодичку»

Хід заходу

Ведучий: Українська хата – колиска нашого народу. В ній знайшли яскравий вияв спадковість традицій, естетичні засади, доцільність і соціальна зумовленість. Олександр Довженко так писав про українську хату: «…біла, з теплою солом’яною стріхою, порослою зеленим оксамитовим мохом, архітектурна праматір пристановища людського. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх , без стуку в двері, без «можна ?» і без  «увійдіть», житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа, немовби зросло воно, як плід, серед  зелені і квітів»

Ведучий: Основним типом традиційного житла була хата. Це затишна, найчастіше білена зовні і всередині будівля під солом’яним дахом . План хати був надзвичайно простим. Це переважно, витягнутий прямокутник у співвідношенні 1:1,5 чи 1:2.

 Ведучий: Найбільш поширений типом житла в Україні була хата з одним житловим приміщенням. Двокамерне житло складалося з кімнати та неопалюваних сіней і було поширене  в ХІХ  аж до початку ХХ ст. Трикамерне селянське  житло набуло масового поширення в кінці ХІХ на початку ХХ ст. така хата складалася з житлового приміщення, сіней і комори .

Ведучий: З розвитком міст , промисловості на початку ХХ ст.  з'являється новий тип трьохкамерного житла. Це був будинок із двома житловими кімнатами, одне з них було основною кімнатою, друге використовувалося як святкове приміщення. На Львівщині найбільш поширеним був варіант « хата через сіни», тобто житлові приміщення розташовувалися по обидва боки сіней.

Ведучий:Народне житло цікаве не тільки за формою, але й щодо внутрішнього змісту. Кожний предмет у ньому, крім практичного призначення, мав ще й свій духовний образ. Завдяки цьому хата для сім'ї була всім : і храмом , і рідним краєм , і батьківщиною, і матір’ю.

 Ведучий : Звернемо увагу на внутрішній інтер'єр української хати. Праворуч від входу ( показує на піч ) будували піч. Піч була обернена своїм отвором до вікон. Вікна були невеликими. Ввечері хату освітлювали скіпою і каганцем – глиняною мисочкою, в яку наливали баранячий чи коров’ячий жир і встромляли гніт з товстих ниток – валу. Гніт підпалювали. У печі розводили вогонь, за допомогою якого готували їжу  та зігрівали житло . Біля   печі збиралися члени родини, сусіди вели оповіді про минуле, складали плани на майбутнє.

Ведучий: До печі українці ставилися з великою повагою і шаною. Піч була  родинним вогнищем, вогонь в печі вважався священним: господиня ставилася до нього лагідно, з повагою, про вогонь не можна було говорити погано, не можна плювати у вогонь, кидати нечисте, з вогнем не можна бавитися, тому українська піч була завжди вибілена, чиста. Декотрі господині розмальовували піч візерунками.

(Показує рукою)Під піччю стоять предмети домашнього вжитку: діжа, маслиця, горщики. Між дверима і піччю стояли кочерга, рогач, коцюба, хлібна лопата.

Ведучий: З піччю пов’язано багато звичаїв. Зокрема , обряд сватання супроводжувався так званим «колупанням» печі майбутньої нареченої ( вона , ніби , благала захисту в печі).  Інший звичай стосується вдалої торгівлі : щоб торгівля була вдалою, кошик з товаром ставили на припічок.

 А ще , коли випікали хліб в печі, то всіх зганяли з печі, наказували не грюкати, не галасувати. Це робили для того, щоб не тривожити піч, в якій випікався хліб.  

Ведучий:  за піччю розташовувалося місце де спали діти і старші члени сім'ї. Вздовж  стіни від печі до вікон розміщувалися  широкі лави, полики. Згодом полики стали звичними для нас ліжками. Над полом підвішували дитячу колиску.

Ведучий: Над ліжком набивали дерев’яні жердки, на яких розвішували одяг , рушники. Саме  ліжко застеляли покривалом чи коцом. Поверх клали подушки великі і маленькі. На свята ліжко покривали святковим покривалом, а подушки вдягали  у вишиті наволочки.

Ведучий: По діагоналі від печі розташовувався парадний кут – покуть, в якому розміщували ікони - образи, прикрашені тканими чи вишитими рушниками, цілющим зіллям і квітами, вивішували лампадку. Рушник , яким прикрашали покуття зазвичай був більшим , ніж інші рушники. Найчастіше на іконах зображували Ісуса Христа , Богоматір, святого Миколая. Вже в ХХ ст. тут розміщували портрети Т. Шевченка та І. Франка.

Ведучий: Під покуттю вздовж стіни з вікнами ставили стіл ( показує рукою). Біля столу ставили довгу дерев’яну лаву. Лави на свята прикривали домотканими покривалами , які називали – рядно , верет , коц. Лава з спинкою називалася бамбетель  чи лава – диван.

Ведучий: Столи в селянській хаті були великими, бо родини були великими. Великий стіл уособлював в собі єдність, родинну міцність, злагоду. Зі столом пов’язані деякі обряди. Наприклад, першим до столу міг сідати лише батько, першим брав страву, після цього їсти могли інші члени сім'ї.

Ще є інший звичай:після закінчення будівництва хати першим до неї вносили стіл і клали на нього хліб. А ще обов’язковим вважалося залишати стіл у проданій хаті новим господарям.

Особливого значення стіл набирав на святий вечір. На нього клали сіно, засте Ведучий:ляли святковою скатертиною – обрусом, зверху клали сіль , хліб, бо це , на думку наших предків мало б забезпечити  достаток. Наставляли 12 страв на кутках столу клали часник, який мав охороняти членів родини від хвороб на столі обов’язковим  був дідух – плетене з колосків пшениці , жита, вівса деревце, який уособлював майбутній врожай.

 На Великдень на стіл клали крашанки , писанки, паски, святкові страви .

Ведучий: Зі столом пов’язані також певні заборони:

 Стіл мав бути завжди накритий , щоб життя не було голе,

на стіл не можна класти шапки, не можна сідати, бо це місце бога - хліба.

Існувала приказка «не сідай на стіл, бо обсипе чиряками» чи «не клади на стіл ключі , бо сварка буде»,

Не можна сідати за стіл у шапці, бо стіл – це пристол.

Ведучий: Не годиться стукати по столу ложкою або ножем, бо буде сварка.

Не можна пригощати на незастеленому столі, особливо дівчину, бо чоловік її буде лисим.

Не можна сідати на стіл, бо, коли буде весілля, коровай трісне.

Не можна сідати їсти на куток стола, бо не вийдеш заміж (не оженишся).

Не годиться класти ключі на столі, бо будеш забувати.

Ведучий: Мисник  розміщувався праворуч від входу. Це була відкрита  дерев’яна шафка з полицями, де розміщувався посуд : тарілки , горнятка. Така  шафка могла бути прикрашена різьбленими елементами, розписами. Нижня  частина могла мати дверки . Мисник  сьогодні  це - буфет, креденс , сервант.

Ведучий: Ще  одним елементом інтер’єру була скриня. Спочатку скрині були великими з  рівною кришкою і виконували роль  стола. Згодом  скрині почали використовувати жінки для зберігання одягу та різних цінних речей.

Ведучий: Кожна дівчина мала скриню, сюди складала одяг, вінок, рушники, прикраси. Ніхто не мав права зазирати до скрині. Вона залишалася власністю дівчини , а потім жінки на все життя. У спадок вона могла перейти лише після смерті. Скрині ставили біля столу, вони виконували роль лави.  Вони могли бути оздоблені різьбою, малюнками.

Ведучий: Скриня була символом майбутньої нової  сім'ї. Молода  дружина вивозила скриню з рідної хати, як частину родового вогнища, як придане. Віко – кришка скрині могли мати форму двосхилого даху чи мали плоске віко. З кінця ХІХ ст.  набули поширення  скрині з  напівкруглим віком , називалися вони – куфри,( показує ) які були  огранені стрічками профільованої бляхи.

Ведучий: Українська хата уособлювала певний світ українців. В українській хаті було все , і родинне вогнище – піч , і багатство розмальованого посуду  і був присутнім Бог у покутті, і були душевні розмови і пахло смачним хлібом. Тут було затишно і тепло , як біля рідної мами.

Шануймо рідну хату , шануймо своє минуле, бережімо реліквії наших  родин - вишиті рушники і сорочки, святі ікони .

  Ведучий: А зараз проведемо невеличку вікторину на  знання українських традицій

 Почнемо з відгадування загадок:

1.Ходить, ходить, а в хату не заходить.(Двері)

2.В куті стою я ніч і день, з місця не рушусь, мов той пень; взимку мене обіймають, влітку забувають.(Піч)

3.Б'ють мене ціпами,Ріжуть мене ножами. За те мене так гублять,Бо всі мене люблять.(Хліб)

4.Людей годую, сама голодна. Часом гаряча, часом холодна.(Ложка, тарілка)

 А тепер запитання на знання українських традицій :

1.     Що святкують на Різдво ?          народження Христа

2.     Як називаються різдвяні  пісні?  Колядки 

3.     Скільки є страв на різдвяному столі?  12

4.      Що ми святкуємо на Великдень? Воскресіння Христа

5.     Як називаються розмальовані яйця? Писанки , крапанки , крашанки

6.     Який предмет першим вносили в хату після закінчення будівництва? Стіл

7.     Який кут хати вважався найголовнішим ?  покуть 

8.     Чому стіл завжди мав бути накритий скатертиною? Щоб життя не було голим

9.      Як називалися полиці для посуду ? мисник

10.   Як опалювалася хата? За допомогою печі

11.   Як освітлювалася хата ? за допомогою каганця

12.  Які ікони були в українській хаті? Ісуса Христа , Богоматері , Миколая тощо

13.  Які прикраси мали жінки ?  коралі ,ґердани , сережки , дукачі, хрести

14.  Який посуд розміщувався в миснику?