Історія України . 7 клас .

Тема : Галицько – Волинська держава за князя Данила Романовича.

Мета : охарактеризувати внутрішнє і зовнішнє становище Галицько – Волинської держави за князювання Данила, розкривши основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики; навчити учнів аналізувати історичні факти та події, давати характеристику історичним діячам; сприяти  розви­тку національно – патріотичних почуттів учнів.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

Називати:

      - основні дати,

Показувати на карті:

-         територію Галицько – Волинського князівства за правління князя Данила та її великі міста,

-        території сусідніх держав,

-        напрямки походів монголів на українські території,

-        місця битв.

Характеризувати :

-        основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики князя Данила.

Характеризувати та оцінювати діяльність князя Данила.

Основні дати:

 1201 -1264 рр. – роки життя Данила,

1238р. – битва під Дорогочином,

1245 р. – битва під Ярославом,

К. 1245 – п. 1246 – поїздка Данила в Золоту Орду,

1253 р . – коронація Данила.

Обладнання :

·       Підручник Історія України. 7 клас. Ю.Ю. Свідерський, Т. В. Ладиченко, К., «Грамота», 2007.

·       Карта Галицько – Волинської держави,

·       Портрети  Данила , Василька , хана Батия , папи Інокентія ІУ, Романа, Мстислава,  , Лева, зображення рицарів , галицьких бояр.

·       Картки з джерелами інформації, картки з датами .

·       Контурні карти .

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку.

І. Організаційний  момент .

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІУ. Мотивація навчальної діяльності.

У. Вивчення нового матеріалу.

План. 

1.     Внутрішня політика.

2.     Зовнішня політика.

УІ. Узагальнення і систематизація знань учнів.

УІІ. Підсумок уроку.

УІІІ. Домашнє завдання .

Хід уроку

                                                  Епіграф уроку: Сей же Данило був

                                                                             другим по Соломоні .      

І. Організаційний момент .

Привітання , перекличка.

ІІ. Перевірка домашнього завдання .

Фронтальне опитування за питаннями :

-        Як називалися племена кочівників, які селилися в степах Азії , на північ від Китаю?

-        Який титул мали правителі монгольських племен?

-        Хто був першим великим ханом у монголів? 

-        Як називалася держава монголів , створена на підкорених землях?

-        Як називалася столиця Золотої Орди?

-        Хто очолював державу ?  

-        В котрому році монголи захопили Київ?

-        Хто керував обороною міста ?

-        Якою була доля мешканців Києва ?

-        Що таке ярлик ?

Перевірка контурних карт .

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда за запитаннями:

-        Коли виникло Галицько – Волинське князівство ?

-        Яка роль Романа Мстиславовича у становленні держави ?

-        Які події відбулися в державі після смерті князя Романа?

-        Яка доля малолітніх синів Романа ?

-        Як нащадкам Романа вдалося повернути князівський престол?

ІУ. Мотивація.

Князь Роман Мстиславович у 1199 році об’єднав Галицьке і Волинське князівства, створивши Галицько – Волинське державу. Після його смерті держава розпадається і починається міжусобна боротьба бояр , князів. Малолітні сини Романа – Данило і Василько змушені ховатися поза ме­жами держави . Лише  у 1238 році Данило утвердився на Галицькому престолі.

Яку роль відіграв Данило у розвитку Галицько – Волинської держави ? які основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики князя? Ці питання ми розглянемо сьогодні на уроці.

У. Вивчення нового матеріалу.

План уроку .

1.     Внутрішня політика.

2.     Зовнішня політика.

Розповідь вчителя .

Правління Данила і Василька почалося з важких кроків - з  подолання боярської опозиції в Галичині. У 1214 р. брати утвердилися на Волині. Лише в 1238 р. Данило зумів утвердитися в Галичині, де з 1219 р. князем був його тесть Мстислав Удатний. У 1239 р. утвердився в Київській землі, де по­садив свого воєводу Дмитра. Все правління Данила проходило у постійній боротьбі із зовнішніми ворогами, тому в середині держави князь нама­гався забезпечити собі надійну підтримку мешканців.

Щоб здобути противагу проти бояр, він спирався на міщанство i селянство. Як міщани ставали по боці Данила проти бояр, видно з облоги Галича 1237 р. «як тільки князь повернувся до них з закликом, вони крикнули: «Це володар наш, Богом даний!» - i пустилися до нього, «як діти до батька, як бджоли до матки, як спрагнені води до джерела ». 

Про заходи у внутрішній політиці учні читають з сторінки 164 підручника та інформаційних карток, розданих вчителем:

Ø  Заснування нових міст ( Львів , Холм ),

Ø  Укріплення старих міст ( Угровеськ , Данилів, Кременець, Стіжок тощо),

Ø  Сприяв розвитку торгівлі та ремесла , запрошуючи з європейських міст майстрів та ремісників.

Ø  Провів військову реформу (набрав ополчення з прихильних йому селян і міщан.   Відбуваються зміни у військовій справі: уперше важкоозбро­єні кіннотники (оружники) одягнули поширений в Європі рицарський обладунок, виокремлюються підрозділи кіннотників, озброєних луками (стрільці).  

Ø  Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальнору­ської. Митрополитом було призначено одного з сподвижників князя — печатника Кирила.

v Випереджальне завдання одного з учнів про засновані міста Холм та Львів.

Підсумок : отже , у внутрішній політиці Данило здійснив ряд заходів , котрі зміцнили державу і посилили владу князя.

Самостійна робота учнів .

Учні записують основні заходи у внутрішній політиці князя Данила на картках і прикріплюють до дошки навколо поняття внутрішня полі­тика.

Правління Данила припадає на дуже складну епоху : боротьби внутрішньої – з боярами  та одночасної  боротьби із зовнішніми ворогами.

Отож , перше наше питання  про битву під Дорогочином.

Місто Дорогочин було волинським центром давньоруської торгівлі і ремесла . У 1237 р. мазовецький князь Конрад подарував це не своє місто ні­мецьким рицарям, маючи надію , що за їх допомогою контролюватиме цю частину земель.

 У 1238 р. брати Данило і Василько вирушили на ятвягів, але змушені були змінити напрямок, бо як пише літописець  « була весна, пішли Данило і Василько на ятвягів і прийшли до Берестя, але ріки розлилися і не змогли вони йти на ятвягів. Тоді Данило сказав : «Не личить крижевникам три­мати нашу отчину». І пішли на них х великою силою».

Таким чином, місто Дорогочин було визволене від німецьких рицарів і остаточно закріплене за Волинню. Відомий український прозаїк Антон Хи­жняк у своєму  романі «Данило Галицький» писав:  «Твердою рукою відбили руські воїни наскок хрестоносців на Дорогочин. Обірвали  марення завойовників, перед якими вже мерехтіла в пожадливій уяві багата волинська земля.»

У 1239 р. Данило закріпився в Києві, залишивши тут свого воєводу Дмитра, а сам поїхав в Угорщину, налагоджувати мирні стосунки.  А вже  в 1240 р. Київщина була втрачена.

У 1240 р. монголи захопили Київ , з 5вересня  до 6 грудня 1240 р. тривала облога. Тепер перед загрозою зруйнування були Волинь і Галичина. Зи­мою 1240-1241 рр. монгольська орда пройшла через Галицько-Волинську землю. Важко було Данилу повертатися з Угорщини додому . Напади монголів , руйнації , смерть вносять незадоволення самим Данилом , і знову «голову  піднімає» галицьке боярство.  Угорсько – польський претен­дент на галицький престол , підтриманий боярами, підходить до кордонів Галичини. Тому у 1245 р . Данило змушений боротися з угорсько – польськими військами.

v Випереджальне завдання про битву під Ярославом.

Запитання до учнів: Яке значення битви під Ярославом?

Отже, битва під Ярославом остаточно закріпила Данила як князя в Галичині і ліквідувала боярську опозицію і наміри угорців і поляків на ці землі.

 Вперше Данило зустрічався  з монголами ще у 1223 р у битві на річці Калці.

Запитання до учнів: Який перебіг битви?

 Русько – половецькі війська зазнали поразки від розвідувального загону монголів Джебе і Субедея.

Після спустошення Києва, зруйновані міста Волині та Галичини. На теренах нашого району теж побували монголи. Про це , зокрема , свідчать то­понімічні назви населених пунктів : Батиїв , Ордів.   Данило розумів всю важкість ситуації  і небезпечність ворожого наступу. Потужна метальна артилерія та облогова техніка руйнували стіни міст та замків, які поодинці намагалися оборонятися. Вистояли тільки Кременець, Данилів та Холм, які стояли на високих горбах, куди важко було підтягнути метальну артилерію, та мали кам’яні укріплення. Потрібно було знову зібрати всі розо­рені землі і готуватися дати відсіч монголам. Данило Романович одним з перших князів зрозумів, що для цього необхідні негайні  реформи по створенню сильної сучасної армії, здатної протистояти напасникам. Усі землі, по  яких пройшлися монголи потрапляють у залежність Золотої Орди. На цих землях встановлюється монгольське панування – золотоординське іго . У  таку залежність потрапляють і Галичина і Волинь. Кожен з князів такої залежної землі змушений їхати на річку Волгу у ставку Батия - місто Сарай – бату і просити право князювати у своїх землях. Це право зазначалося у грамоті, яка називалася – ярлик. І Данило теж змушений відвідати Орду.

Важкою була ця вимушена подорож до Орди у кінці 1245 – початку 1246 року. За словами галицького літописця цей візит тривав 25 днів, під час якого Данило кілька разів зустрічався з ханом Батиєм.

Про одну із таких зустрічей ми з вами зараз довідаємося.

v Випереджальне завдання про  розмову Батия і Данила .

Галицький літописець характеризує цей візит: « о лихіша лиха честь татарська».

Евристична бесіда за питаннями:

-        Чи міг Данило самостійно здолати ворога?

-        Галицько – Волинська держава була більш розвинена, ніж Золота Орда. Чому Данило відмовився від збройного конфлікту?

-        Чи були  Данила союзники ?

-        Як ви оцінюєте факт визнання Данилом залежності від Золотої Орди?

-        Чому «честь татарська» була для князя « лихіша лиха»?

Данило під час візиту в Золоту Орду змушений особисто принизитися , випивши кумис і визнавши зверхність хана Батия. Але він зберіг своє життя і не допустив в Галицько – Волинське князівство монгольських намісників – баскаків.

Монгольська навала і загроза знищення князівства, спонукає Данила на пошук союзників. Так налагодив стосунки із Угорщиною, шляхом одру­ження сина Лева і дочки угорського короля Белли - Констанції . З північним ворогом   Литвою теж примирення здійснено через шлюб сина Данила -  Шварно   і дочкою литовського короля Міндовга І. Данило на цьому не зупинився і продовжував шукати сильнішого союзника в Європі, ним він бачив самого Папу Римського Інокентія ІУ.

З історії середніх віків ми знаємо , що саме  з ініціативи пап розпочалися хрестові походи на схід проти іновірців. Такими іновірцями Данило вва­жав монголів.

v Випереджальне завдання про союз папи Інокентія ІУ і Данила .

Бесіда за питаннями :

-        Як в Київській державі називалися правителі?

-        Який титул отримав Данило?

-        Що означала коронація Данила ?

-        Чому саме в Дорогочині відбулась коронація?

У 1253 р . Данило отримав титул короля , і був це перший король Русі , а з того часу Галицько – Волинське  князівство почало називатися – королів­ство Руське. Цього року  в грудні виповнюється 760 років з дня коронації Данила.

Очікуваної допомоги Данило не отримав, тому зв'язок  з Римом перервався. Данило  починає готуватися до відсічі від монголів самостійно і час був вдалий - помирає Батий. Намісником  призначається Куремса . Наприкінці 1254 р. Данило почав військову кампанію проти татарів. Темник Ку­ремса спробував перейти у контрнаступ і виступив зі своїм військом під Крем'янець, потім під Володимир-Волинський і Луцьк, але був розгромле­ний. Це була перша руська перемога в боротьбі проти Орди.

1254–1255 — військо Данила звільнило від загонів Куремси землі вздовж Південного Бугу, Случі та Тетерева, взяло Возвягель (нині Новоград-Во­линський). Данилові вдалося відстояти від татар Бакоту (Поділля) та повернути зайняті ними міста на Волині.

Але в Каракорумі ствердився великий хан  Хубілай, а на місце Куремси призначили заповзятливого Бурундая. Він посварив Данила з Міндовгом і навіть досяг того, що в його поході на Литву 1258 року брали участь галицькі дружини під проводом Василька, попри те, що Данило був сватом Міндовга.

Союзників у Данила не виявилося — Белла був послаблений поразкою від чехів (він знову намагався оволодіти австрійським спадком). Коли Буру­ндай зажадав, аби Данило прибув до нього, він відправив замість себе сина Лева, а сам поїхав до Польщі.

Продемонструвавши свою силу, Бурундай прийшов на землі Галичини й Волині з великим військом, заявивши: «Якщо хочете жити з нами у зла­годі, то розкидайте всі ваші міста». Данило й Василько змушені були зруйнувати все, що будували довгі роки. Вони розібрали фортифікації Луцька, Крем'янця, Данилова, Львова . Галицько-Волинська держава позбулася головних пунктів опору у війні з ординцями. Вдалося зберегти лише Холм. Лише 1260 року загони Бурундая залишили Галичину та Волинь.

Татари також змусили галицькі дружини до участі в їхньому поході на Польщу. В 1262 році Василько відбив грабіжницький набіг Литви, наздогна­вши та винищивши обтяжених здобиччю литовців біля міста Небля.

У 1262 році Данило Галицький, зустрівшись з польським князем Болеславом, проводив перемовини про розмежування, «положиша ряд межи собою о землю Рускую и Лядську».

З усіх зовнішніх дій Данила найуспішнішим був його похід на ятвягів, яких вдалося нарешті змусити платити данину. 

1264р.  — Данило Галицький занедужав і помер у Холмі, де й похований у церкві святої Богородиці, яку сам і збудував. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломоні».

УІ. Узагальнення і систематизація .

1.      Хронологічна послідовність. Учні отримують картки з датою, описом події з літопису чи літературного твору і повинні встановити про яку по­дію йдеться і коли вона відбулась за схемою:   Дата – опис з джерела – подія.

2.     Зв'язок історичних осіб. Учні отримують картки із зображеннями історичних осіб і повинні встановити зв'язок між ними.

3.      Робота з картою. Міжнародні відносини. Показати сусідів Галицько – Волинської держави і вказати на характер відносин між ними.

4.     Характеристика історичного діяча за схемою, використовуючи «Пам’ятку для характеристики історичного діяча».

УІІ. Підсумок уроку .

Сьогодні ми розглянули діяльність першого короля Русі - Данила і розвиток Галицько – Волинської держави за його правління . Урок ми завер­шимо фразою: « Не знав – тепер знаю..».

УІІІ. Домашнє завдання.

1.     Прочитати параграф 19.

2.     Контурна карта , вказати напрямки зовнішньої політики. .

3.      Творче завдання . Уявити, що ви літописець, складіть похвальне слово про Данила.

Холм .

Дата заснування Холму докладно невстановлена, за літописами, князь Данило Романович збудував тут 1237 р. Холмський  замок , який згодом сильно укріпив, а на незначній відстані від нього збудував оборонні споруди - Вежу в Білявині і Вежу в Столпні. Завдяки цьому Холм протистояв монгольській навалі 1240 р. сюди Данило переніс свою столицю з Галича, а разом з тим і осідок єпархії, яким доти був Угруськ. У 1259 р. холм вдруге протистояв монгольській навалі.

Львів

Укріплене місто було збудовано королем Данилом І  і названо на честь свого старшого сина Лева Даниловича. Дату першої згадки про місто виводять на підс­таві опису пожежі столичного міста Холма у Галицько – Волинському літописі, котра відбулась орієнтовно навесні 1256 р.:

«…і коли Данило і Василько збиралися до бою з татарами, трапилося таке, як кара за гріхи. Зайнявся  Холм через окаянну бабу, і полум’я  було таке, що з усієї землі було видно заграву, також і із Львова по Белзьких полях, бо сильним було  полум’я пожежі.»

Зустріч князя Данила і хана Батия .

Літописець : Данило поклонився за монгольським звичаєм і підійшов ближче до середини юрти. Данило не наважувався першим розпочати розмову. До  нього  не надто суворо звернувся Батий:

Батий : Данило , чому ти так довго йдеш? Уже всі князі далися чути , а ти зволікаєш… але , якщо сьогодні ти прийшов – то це похвально. Я  радий і не гніваюся на тебе..

Данило :Прийшов я , аби поговорити про Русь , по Галич…

Батий : то , що Данило , хочеш ярлик мати ?

Данило : Про ярлик не знав , бо на землі батька сиджу. А якщо ярлик твій на цю землю потрібний, з радістю візьму…

Батий: Гаразд , дам я тобі ярлик, але спершу маєш випити чорне молоко, наше пиття , кобилячий кумис, Данило?

Літописець : кобиляче молоко називали чорним тому, що вважається, якщо хтось із іновірців вип'є його, то перестає бути християнином і визнає перед світом свою покірність і підлеглість. Однак пити у хана кумис вважалося великою честю. Ні греки , ні руси кобиляче молоко взагалі  не пили , бо це вважалося богопро­тивним.  Данило же чув про тих , хто відмовився пити кумис із рук хана – його чекала смерть. Замислившись на мить  Данило , та знав, що іншого  способу збе­регти рідну землю від спустошливих набігів немає. Тому  сказав твердо:

 Данило: раніше ніколи не пив я кумису, великий хане ,Батию. Але , коли ти велиш , то вип'ю .

Батий : ти вже таки наш , татарин . Пий наше пиття ! пий Данило !

Літописець : випивши кумис Данило поклонився і подякував .

Батий : А тепер тримай , Данило , ярлик!

1.              Біографічні дані .

2.              Особисті якості, що сприяли досягненню поставленої мети.

3.              Інтереси якого політичного угрупування представляв.

4.              Засоби і способи , які використовував для досягнення поставленої мети.

5.              Найяскравіші засоби.

6.              Підсумки політичної діяльності та її значення для народу , дер­жави.

7.              Ваша власна оцінка історичної особи.

Ø Відповідати швидко, вчасно.

Ø Уважно слухати того, хто говорить. Коли один говорить, решта – мовчать.

Ø Ставитися до інших так, як ти хочеш , щоб ставилися до тебе.

Ø Не критикувати однокласника, щоб він не казав на занятті. Кожен має право на власну думку, правильна вона чи хибна.

Ø Правило піднятої руки. Підняв ріку тоді – відповідай.

Ø Повна тиша.

760 років з дня коронації Данила

Плано Карпіні на шляху до Орди зустрівся з князем Васильком у Кракові наприкінці 1245 року. Після цієї зу­стрічі Карпіні вирушив до Галича, де перед руськими єпископами прочитав папську буллу та закликав приєд­натися до Католицької Церкви. Проте відповіді на свою пропозицію не отримав, бо Данило був на той час в Орді. Саме на півдорозі до Орди папський легат і зустрів Данила. Результатом їхніх перемовин стало те, що Данило задля встановлення відносин з папською курією відіслав ігумена монастиря Святої Гори Григорія до Ліона (тодішньої резиденції Папи). Відтак між Папою та Данилом зав'язалося тривале листування.

3 травня 1246 року курія надіслала Данилу Галицькому 7 листів. Проте результатом листування було лише те, що Папа надіслав архієпископа Альберта, який мав оголосити на галицьких землях про нібито унію Пра­вославної Церкви з Католицькою. При цьому Папа протягом довгого часу давав обіцянки військової допомоги від католицьких держав. Втративши надію на цю допомогу, Данило перервав листування 1248 року. Він від­новив контакти за посередництва угорського короля 1252 року, коли до кордонів Галицько-Волинського кня­зівства наближалися монгольські орди Куремси.

1253 — Папа звернувся до християн Чехії, Моравії, Сербії, Помор'я та Пруссії з закликом до хрестового по­ходу проти татарів, а до Данила відправив посольство на чолі з легатом Опізо з королівською короною і скі­петром. У місті Дорогочині в грудні 1253 р. (січні 1254 р.) папський легат коронував і помазав Данила. Да­нило прийняв королівську корону «від усіх своїх єпископів», підкреслюючи цим, що коронується не лише він, а й сама Русь.

Переконавшись у нездатності Риму організувати хрестовий похід проти Золотої Орди, Данило 1257 року припинив стосунки з Папською Курією і вже власними силами вів боротьбу проти ординців.

1.    І поклонився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, [Батий], сказав: «Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов сси, - то й се добре. Чи п'єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумис?» І він сказав; «Досі я не пив. А нині ти велиш - я п'ю». Він тоді сказав: «Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!» І він, [Данило], випивши, поклонився за обичаєм їх... О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володими­ром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хотять, і погрози ідуть, [і] він життя не надіється! О, лиха ти, честь татарськая!

2.    Тим часом Опізо, [посол папський], прийшов , несучи вінець [і] обіцяючи: «Ти матимеш поміч од папи». Але він, [Данило], все одно не хотів, та умовила його мати його [Анна], і [князі лядські] Болеслав [Стидливий] та Сомовит, [син Кондрата], і бояри лядські, кажучи: «Прийняв би ти вінець, а ми [готові] єсмо на підмогу проти поганих».

Він, отож, прийняв вінець од бога, од церкви Святих апостолів, від престолу святого Петра, і від отця свого, папи [Ін]нокентія, і від усіх єпископів своїх. [Ін] нокентій же проклинав тих, що хулили віру грецьку православну, і збирався він собор учинити про істинну віру [і] про возз’єднання церкви.

Прийняв же Данило од бога вінець у городі Дорогичині, коли він ішов на війну [проти ятвягів] із сином Львом і з Сомовитом, князем лядським. Брат же його [Василько] вернувся, бо в нього рана була на нозі, але послав він із братом воїв своїх усіх.

3.    А назавтра прислав він татарина, на ім’я Баймура  і Баймур, приїхавши до князя, сказав: «Васильку! Прислав мене Бурондай і  велів мені город розкопати» Сказав тоді йому Василько: «Роби, що звелено тобі». І став він розкопувати город на знак побіди.

А після цього рушив Бурондай до Холма, і Василько-князь [пішов] із ним, і з боярами своїми, і слугами своїми. Але коли вони прийшли до Холма, то город був запертий. І стали вони, прийшовши до нього, одаль його, і не добились вої його нічого, бо були в ньому, [Холмі], бояри і люди доблесні, а город сильно укріплений, [з] пороками і самострілами.

4.    Коли ж Войшелк княжив у Литві, то став йому помагати Шварно-князь і Василько, бо він назвав був Василька отцем собі і володарем. А король [Данило] впав тоді був у недугу велику, і в ній він і скончав живоття своє. І положили його в церкві святої Богородиці в Холмі, що її він сам був спорудив.

Сей же король Данило [був] князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви поставив, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм Васильком. Сей же Данило був другим по Соломоні.

5.    Данило звів город, на ймення Холм,— але про його спорудження ми іншим разом скажемо,— і за божою волею єпископом князь Данило вибрав і поставив Іоанна, із кліру великої церкви святої Богородиці володимирської. Бо перед тим був єпископ Іоасаф у [городі] Угровську,— який скочив на митрополичий престол і за те звергнутий був зі стола свого,— і переведена була єпископія у Холм.

6.    І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: «Якщо ви не поможете нам,— [то] ми нині порубані були, а ви завтра порубані будете». І була рада всіх князів у городі Києві, [і] нарадились вони так: «Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй».

7.    « Була весна , пішли Данило і Василько на ятвягів, і прийшли до Берестя, але ріки розлилися і не змогли вони йти на ятвягів. Тоді Данило сказав: « не личить крижевникам тримати нашу отчину.» і пішли на них великою силою».

8.    Угри і ляхи многі побиті і схоплені  були; і з усіх військ багато схоплено було. Тоді ж і Філя гордий схоплений був Андрієм, двірським, і приведений був до Данила, і вбитий був Данилом.

9.    Пробув же князь у них днів 25, а тоді одпущений був, і поручена була земля його йому. І прийшов він у землю свою, і зустрів його брат і сини його. І був плач через обиду його, але ж була радість, що він  здоров.

Кінець 1245 – початок 1246 р.	1223р
1237 р.	1238 р.
1253 р.	1245р .
1264 р .	1258 р.

1.    Коли і в якій країні жив

Данило Романович княжив у Галицько - Волинському князівстві з 1238р. по 1264 р.

2.    В яких умовах формувалися його погляди

Коли у 1205 році загинув батько Данила Роман Мстиславович, хлопчику було 3 роки, він залишився з матір’ю – княгинею Анною та  однорічним братом Васильком. Анну з дітьми галицькі бояри вигнали з Галича, і знову почали воювати між собою за князівський престол.   Анна змушена переховуватися в Угорщині, коли Данило і Василько підросли , вони повернулися на батьківщину , але тут вже князював Мстислав Удатний.

3.    Інтереси якої соціальної групи виражав, які прагнення цієї людини.

Данило був з князівського роду відстоював інтереси свого князівського роду, протистояв боярам.

4.    Які цілі і чому він їх висував .

Данило хотів об’єднати Волинь і Галичину,відстояти незалежність держави в часи монгольського панування, домогтися визнання української держави європейськими державами.

5.    Які засоби використовував.

-        Використовував війну  як засіб досягнення своїх цілей( Дорогочин , Ярослав),

-        Використовував мирні переговори ( домовленість з папою Римським, мир з Литвою, Польщею).

-        Використовував династичні шлюби своїх дітей.

Історик Іван Крип’якевич так описує Данила Галицького: « Данило – це найбільша фігура в історії Галицько – волинської дер­жави. Він вів усю свою діяльність серед надзвичайно тяжких обставин. З величезними зусиллями він заново об'єднав розбиту державу,ведучи боротьбу з Польщею, Угорщиною та анархічним боярством. Нічого не втратив з батьківських зе­мель,забезпечив кордони Карпатах і від Вісли, розширив державну територію на північ. Повернув авторитет князівської влади, заново організував державний апарат. Не дав знищити свою державу татарам, особистими жертвами здобув мир і підготував свою країну до відсічі орді. супротив наступу Азії ввійшов у зв’язок Західною Європою, тому ,що шукав там політичну і культурну допомогу. Працею свого життя він відбудував державу свого батька Романа і заклав основи під її подальший розвиток.»

Він Українську Русь

 зміц­нив в Галичині і на Волині.

Німецьких рицарів роз­би­в в бою в Дорогочині.

Він збудував

    і Холм, і Львів,

і відбивав татар       навали.

Державою правити      умів,

Данило цього князя звали.